Обов'язковий аудит в Україні: чи варто зволікати?

У сфері бізнесу та фінансів аудит відіграє вирішальну роль у забезпеченні прозорості, точності та підзвітності. Аудит – це не просто вимога; це важлива практика, яка допомагає підтримувати цілісність фінансової інформації та зміцнювати довіру інвесторів. В Україні, як і в багатьох інших країнах, існує законодавча база, яка визначає необхідність проведення аудиту для окремих суб’єктів. У цій статті ми розглянемо питання, чи є відкладення аудиту розумним кроком. Давайте розберемося, хто саме зобов’язаний проходити перевірку, можливі наслідки затримки та наслідки податкової амністії в Україні щодо термінів перевірки.

 Хто має пройти аудит?

Правове поле України визначає певний набір підприємств, для яких аудит є обов'язковим. Вони охоплюють:

 Підприємства суспільного інтересу: підприємства, які мають важливе значення для суспільних інтересів, змушені проводити аудит.

Публічні акціонерні товариства: публічні компанії, також відомі як публічні акціонерні товариства, підпадають під обов’язок аудиту.

Підприємства, що займаються видобутком національних ресурсів: компанії, які займаються видобутком цінних національних ресурсів, також підпадають під обов’язковий аудит.

Підприємства середнього розміру: підприємства середнього розміру, незалежно від їх галузі, підлягають обов’язковому аудиту.

Важливо зазначити, що великі підприємства, незалежно від сфери діяльності, зобов’язані звітувати про результати своїх обов’язкових аудитів відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

 Динаміка строків перевірок та податкова амністія

З 1 червня 2021 року Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає обов’язкове оприлюднення результатів обов’язкового фінансового аудиту з аудиторськими висновками. Однак зміни до Податкового кодексу продовжили термін подачі всієї документації до 10 червня.

 Незважаючи на те, що поточний місяць серпень, виходячи з емпіричних спостережень, все ще є багато компаній, які не пройшли обов’язковий аудит або не опублікували необхідну документацію на своїх веб-сайтах. До затримки призводять різні причини: від деяких звітів, які ДФС відхиляє із запитами, до внутрішніх проблем у компаніях і навіть бажання просто платити штрафи, а не витрачати час на процес.

 Небезпеки зволікання та загрозливі штрафні санкції

Відкладення обов'язкових аудитів несе в собі невід'ємні ризики. Законом прямо не визначено чіткий механізм відстеження строків оприлюднення обов’язкових аудиторських звітів. У ньому також не вказано, що перевірки розпочнуться одразу після закінчення терміну подання до 1 червня. По суті, жодних жорстких обмежень щодо заборони оприлюднення аудиторських звітів після 1 червня немає.

 Крім того, сам процес аудиту є довготривалою роботою. Податкові органи фізично не в змозі швидко провести перевірку сотень компаній. Це означає, що підприємства мають кілька місяців свободи дій, перш ніж будь-які потенційні наслідки почнуть діяти.

 Однак критичний нюанс виникає для компаній, які, окрім обов’язкового аудиту, також звітують про свої операції з трансфертного ціноутворення. Відповідно до Закону № 466-IX, такі компанії зобов’язані до 1 жовтня надати до податкових органів фінансову звітність, перевірену аудитором, разом із документацією щодо трансфертного ціноутворення. По суті, ці компанії мають пройти перевірку та опублікувати результати разом із висновками перевірки до зазначений термін.

 Зменшення штрафів і притулок податкової амністії

Штрафи за несвоєчасне подання аудиторських звітів є відносно незначними і складають 340 грн. за перше порушення та 1024 грн. за наступні протягом року. Тому загроза фінансових труднощів через цей аспект є відносно низькою.

 Крім того, стаття 52.1 Податкового кодексу України представляє притулок. У цій статті йдеться про те, що в Україні впроваджуються карантинні пом’якшення, які запобігають накладенню штрафів і пені на компанії, які подають документи для проведення аудиторських перевірок. Ці пов’язані з карантином пом’якшення діють до завершення періоду карантину. Хоча точна дата завершення карантину залишається невизначеною, це невелика перемога для бізнесу.

 Але за повну відмову від перевірки передбачені більш значні штрафи: від 17 000 до 34 000 гривень за перше порушення та від 34 000 до 51 000 гривень за наступні порушення.

 Варто зазначити, що продовження обов’язкових аудитів не передбачено, на відміну від відстрочки, наданої для обов’язкового аудиту 2019 року.

 Висновок

У сфері ділових операцій дотримання обов’язкових аудитів є не просто юридичною вимогою; це шлях до підтримки фінансової прозорості та підзвітності.

1)      http://websites.milonic.com/gc.ua

2)      https://mini.s-shot.ru/1280x0/JPEG/1280/Z100/?https://gc.ua/

3)      https://who.is/whois/gc.ua/

4)      https://vyend.com/domain/gc.ua

5)      https://seo.digitemple.net/domain/gc.ua

6)      https://www.askans.net/seo/domain/gc.ua

7)      https://seocheckup.vanguarde.cloud/domain/gc.ua

8)      https://audit.lapaas.com/domain/gc.ua

https://seoscore.ezzdigitalmarketing.com/de/www/gc.ua